Подкаст «У molo є питання» / 2 сезон, 6 епізод
Зараз ми розуміємо, що молодь - це найбільш суб’єктна група в Україні. З першого сезону подкасту ми зафіксували, що ми не втрачене покоління, ми - віднайдений сенс цього світу. Молодь здатна шукати та знаходити розуміння речей, чинити мудро та нестандартно. Моло має питання і дає на них відповіді.
Уже зараз тисячі молодих людей об’єднані в громадські спільноти, якраз ті, які формують нашу національну ідентичність, які мають в собі суспільний клей, які закладають підвалини нашого суспільного договору. І є люди, які створюють, формують та розвивають ці спільноти, які є драйверами позитивних змін. Тому в цьому сезоні ми хочемо поговорити з ними.
Apple Podcasts: https://apple.co/3GazgXS
Google Podcasts: https://bit.ly/3i8gnfY
Spotify: https://spoti.fi/3jLEwJT
SoundCloud: https://bit.ly/3vx7OhN
MEGOGO Audio: https://bit.ly/39YAyJi
Подкаст "У molo є питання" реалізовується МолоДвіж Центр. Львів / MoloDvizh Center. Lviv у співпраці з UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні.
У нашому матеріалі стисло переповідаємо шостий епізод другого сезону подкасту, у якому Олег Малець розмовляє із Захарієм Ткачуком і Ксенією Ємшиною про молодіжних працівників й працівниць, особливості їхньої роботи та професійні стандарти.
Хто такі молодіжні працівники й працівниці? Чим характерна їхня робота?
Молодіжні працівники – це люди, які займаються молодіжною роботою. Молодіжна робота ціннісно орієнтована на потреби і проблеми молоді. Будь-яка молодіжна робота розвиваюча, критична і саморефлексивна. Також вона побудована на відносинах. Тобто, ми спілкуємось з молоддю «на рівних».
Молодіжні працівники – це професійна спільнота, яка весь час розвивається, розробляє проекти, проходить тренінги і здобуває освіту.
У нас є багато дискусій як цього працівника описати, як зробити рамку того працівника, яка буде зрозуміла не тільки простим смертним, а й академічній спільноті, в правовому полі. Мені здається, що це дружня спільнота людей, які розуміють цінність того, що вони роблять. І як ця цінність призводить до того, що країна розвивається. Неможливий розвиток країни без самостійної, тверезомислячої, активної і можна продовжувати список, молодої людини. Але якщо ви хочете таку людину мати в своїй країні, хтось має над цим працювати. Якщо коротко, молодіжні працівники – це люди, які знають, відчувають і бачать цінність того, щоби вкладати в молоду людину час, ресурси і знання. Бо вона дасть сильну країну на виході.
Робота з молоддю: чим вона характерна?
Робота з молоддю – це робота, коли молодь виступає об’єктом, а не суб’єктом. У тому випадку молодь використовують як ресурс. Молоді вказують, що їй робити, як стояти, як ходити, як сидіти. Але в неї тоді не залишається можливості розвиватися. І на виході в доросле життя, стоїть людина, яка чекає поки їй скажуть за кого голосувати, як купувати квартиру і так далі.
Чому в термінології виділяють молодіжних працівників? Дорослих, дитячих, пенсійних працівників наче не існує.
Дуже важке питання. У нас, як і в інших країнах, є соціальна сфера, яка займається роботою з людьми з різних сторін. У нас є працівники для старших людей чи інших людей в соц. труднощах: малозабезпечені, багатодітні сім’ї і т.д. Це соціальні працівники і працівниці. Але соціальна робота – це не обов’язково робота з кризовими групами людей. Вона може вестися з соціумом, коли він потребує чогось нового.
Молодіжні працівники концентруються не на вразливій, маргінальній молоді, а на всій молоді, яка є. «Молодіжний/а» - це абсолютно не про вік працівника. Молодіжні працівники часто не є молодими людьми і часто це трішки старші люди, які вже пройшли етап своєї юності, знають його складності, якісь знання психології і можуть щось навчити вікову групу, з якою не так давно самі розпрощалися. Є поодинокі випадки людей пенсійного віку. Ми часто чіпляємось до віку, але це про стан сприйняття світу. Старість наступає, коли ти вже нічого не хочеш. У нас дуже багато людей різного віку в нашій спільноті. Це працівник для молоді. Вік тут – другосортна роль. Важливо, щоб ти хотів, щоб ти відчував цю емоційність і був готовий жертвувати. Бо це нова сфера, тому треба багато всього зробити, щоб встати на ноги.
Що таке «професійний стандарт молодіжного працівника»?
У трудовій книзі кожен має мати певну професію: бухгалтер, директор, керівник відділу і т.д. Молодіжні працівники мають різні спеціальності: фахівець соціальної роботи, соціальний працівник, менеджер з питань регіонального розвитку. Але, якщо немає професії, то в правовому полі молодіжний працівник - ніхто. Тому почали задумуватись над тим, що потрібно нам і в правовому полі мати свою професію. Так утворився фахівець з питань молоді. Але для того, щоб воно мало якесь підгрунтя, треба розробити професійний стандарт. Це про компетенції, за якими братимуть на роботу. Також в професійному стандарті описано яку освіту має мати людина. Оскільки, в даний момент в нас не має спеціалізованих навчань в формальній освіті, в спеціальності буде прописано спеціальності, дотичні до роботи з людьми: психологія, соціологія, педагогіка, соціальна робота. Але йдеться до того, щоб молодіжний працівник здобував якусь конкретну освіту. Ми розробляємо проект професійного стандарту, який буде виставлений на громадське обговорення і всі, хто нас зараз чує, хто дотичний до молодіжної роботи, зможе висловитись. Після всіх правок буде затверджено професійний стандарт. Коли в нас буде професійний стандарт, ми зможемо частково починати вводити факультативні заняття, які стосуватимуться молодіжної роботи, молодіжної політики вже на існуючих спеціальностях. Опісля ми почнемо розробляти вже освітній стандарт.
У чому полягає робота молодіжного працівника і як проходить його день?
Розберімося, де взагалі зараз є молодіжні працівники. Поки що в них немає якогось посвідчення від уряду. Ми між собою ідентифікуємо людей, які пройшли тренінг чи належать до спільноти. Це три інституції: громадські організації (які займаються молоддю), міські, сільські, селищні ради, в яких є спеціалісти, які відповідають за молодь, спорт і т.д., молодіжні центри. Спершу ми ідентифікуємо «нашу» молодь. Рахуємо її, описуємо, шукаємо клієнта. Після того розбираємось, чого та молодь хоче. Робимо це різними методиками, наприклад, дослідженнями. Також враховуємо думку місцевої влади і батьків. Якщо, наприклад, в селі Х молодь хоче займатись скейтами, ми питаємо в батьків і вони кажуть: «Робіть, що хочете, тільки витягніть їх з хати, щоб в барах не сиділи», - ми розробляємо проект скейтпарку, знаходимо тренерів і т.д. За якийсь час ми перевіряємо, чи молодь вже менше сидить в барах, чи почала більше спілкуватися між собою і чи стала більш готовою до дорослого життя. Бо ми в певному сенсі готуємо молодь до дорослого життя, в якнайкращих позиціях: ринкових, соціальних, культурних і т.д. Тобто, ми визначаємо завдання і тоді до того завдання робимо якісь активності.
Що об’єднує спільноту молодіжних працівників і працівниць?
Думаю, нас об’єднало бажання посилювати молодь і посилюватись самим. Ця місія дуже практична. Якщо ми посилюємо молодь, ми посилюємо країну, в якій ми живемо. Якщо я інвестую свої знання та час в молоду людину, я очікую, що вона стане класним підприємцем, чесним депутатом чи депутаткою. І моїм дітям, зрештою, буде безпечно йти по тій вулиці, співпрацювати з людьми. Для того, щоб мати сили посилювати молодь, ми маємо самі себе посилювати. Людей тут тримають точно не фінанси, бо в нас, насправді, дуже бідна сфера.
Як змінилась молодіжна праця в Україні після 24 лютого?
Я думаю, змінилось як і в усій країні. Спершу було питання «як вижити?» і ми одразу комунікували, діяли як спільнота. Україна виграє війну, бо у нас є спільноти. Ці спільноти рятують країну. Вони децентралізовані, тому можуть швидко і самостійно приймати рішення на низах, не чекаючи доки хтось зверху дасть вказівку. Більшість гуманітарних штабів утворилася на базі молодіжних центрів, бо там були кваліфіковані молодіжні працівники, які знають як і вміють координувати. З’явилась величезна кількість волонтерів, які хочуть допомагати, тож ми намагалися поширити цикл волонтерського менеджменту, адаптувати його під військові умови, навчити людей координувати волонтерами.
Якщо з програмної точки зору, то в нас з’явилося дуже багато речей, пов’язаних з підтримкою України під час війни. Це одночасно три процеси: гуманітарна допомога, відбудова України, робота з військом.
Кожен шукає роботу в міру своїх можливостей, молодіжні працівники організовують різні проекти для відбудови України, реформації, хтось служить.
Який ваш маніфест цьому світу?
Маніфест дуже простий. Цінуйте молодь. Цінуйте грошима, це інвестиція в дерево, яке буде рости довго і міцно. Молоді люди, діти, підлітки є повноцінними індивідами, які мають свої думки, бажання, свою долю. І ми маємо дати їм можливість цією долею скористатися.
Зараз Україна як ніколи відчуває, що означає «демократія» і яка її справжня ціна. Якщо ми хочемо жити в демократичній країні, де ти є відповідальний за всі процеси, які з тобою відбуваються, ти маєш не лише прийняти 10 законів, суд змінити і т.д. Ти маєш змінити мислення людей і формувати лідерів, покоління молодих людей, яке саме відповідатиме за все, що стається, розумітиме сучасний світ, буде інтегроване повністю, а не частково, в західний світ.
«Будь тією зміною, яку ти хочеш побачити у світі», - сказав М. Ганді. Ця фраза має стосуватися не лише молодих енергійних людей, а й тих, які здійснюють молодіжну роботу. Бо вони повинні мати авторитет, приклад для наслідування.