Подкаст «Менталочка» / 6 епізод

28 Жовтня 2022 р.
Шалений темп життя українців та українок після 24 лютого не завжди давав можливість зупинитися та озирнутися на те, що відбулося. Однак, дуже важливо деколи уповільнитися та прислухатися до себе та оточуючих, навіть у найскладніших ситуаціях.

«Менталочка» — подкаст про переживання молоді у час війни. Це делікатні інтервізійні розмови про теперішній інтенсивний досвід, про питання, які сидять у голові і які молодь наважується врешті гучно озвучити. 

 

Ведучими подкасту стали експертка з питань гендерної рівності Яна Пекун та кризовий психолог Олексій Удовенко, які за допомогою розмов намагаються знайти відповіді на поставлені питання. Подкаст реалізовується МолоДвіж Центр. Львів / MoloDvizh Center. Lviv у співпраці з UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні. 

 

👂Слухай подкаст на платформах:

SoundCloud: https://bit.ly/3RT80lC

Apple Podcasts: https://apple.co/3zq1mvV

Google Podcasts: https://bit.ly/3v8K5oy

MEGOGO Audio: https://bit.ly/3nuvTSr

 

У нашому матеріалі стисло переповідаємо шостий випуск подкасту.

 

Яна: Давай поговоримо про причини виникнення ПТСР. 

 

Олексій: Посттравматичний стресовий розлад формується протягом певного часу: від 2 тижнів до 6 місяців. Чинники, які підвищують ймовірність його виникнення: раптовість, тривалість, інтенсивність, попередній досвід. Якщо на вас діє стресовий фактор, з яким не вдається впоратись, виникає ПТСР. 

 

Яна: Я шукала статистику щодо того, хто найбільше може потерпати від ПТСР і знайшла, що найбільш вразливими є люди у віці до 22 років або старше 30 років. Це дивно для мене. Тобто від 22 до 30 - найменша ймовірність виникнення ПТСР. Щодо гендеру, то статистика каже, що частіше виникає ПТСР у жінок (20 %) і рідше у чоловіків (8 %). 

 

Олексій: Стресостійкість - це міф. Якщо людина каже, що вона стресостійка, то для неї це просто не стрес.

 

Яна:  Нас всіх сюди привели наші травми. Ріст відбувається через кризу, ніхто не розвивається у благополучних умовах. Навіть із ПТСР можна зробити ріст. Наше завдання - знайти максимально багато інсайтних речей, намагатися осмислювати. Що станеться, якщо на ПТСР махнути рукою, ігнорувати його? 

 

Олексій: Що станеться з людиною, яка махне рукою на карієс? Зрештою, вона залишиться без зубів. Так само із ПТСР: людина буде жити, але якість життя буде низькою. Перший момент: усвідомити, що щось не так шляхом запитань до себе. Чи відчуваю я постійну м’язову напругу? Що я відчуваю? Чи є моїм  вірним супутником тривога і страх, чи ні? Така саморефлексія є першою ланкою у ланцюжку вирішення ПТСР. 

 

Яна: Давай поговоримо про групи ризику ПТСР серед професій. 

 

Олексій: ПТСР може виникати і не через професію. Та це стосується військовослужбовців, медичних працівників, рятувальників, тобто тих людей, які в своїй роботі змушені постійно зіштовхуватися з такими чинниками, які неможливо передбачити і які можуть становити загрозу життю, здоров'ю. 

 

Яна: Часто у цих професіях опиняються саме чоловіки. Як відбувається проживання ПТСР у них, якщо висловлення емоцій вважається неприйнятним? 

 

Олексій: Низький рівень саморефлексії та знань призводить до пошуку хибних інструментів. Як наслідок - алкоголізація. Бо це найдоступніший, суспільно схвалений “інструмент зняття стресу”, коли психотерапія у нас досі стигматизована. Плюс побутує стереотипна думка: “Якщо ти чоловік, у тебе не може бути стресу”. Люди замикаються і починають шукати розраду в алкоголі. 

 

Яна: Це інструмент дорослих людей, які можуть іноді не ідентифікувати свій стан, але шукають спосіб собі допомогти. А як діти шукають спосіб розрядки? 

 

Олексій: Насправді дуже складно передбачити, в який бік поверне дитяча психіка, але це точно в бік психіатрії: загострення депресії, аутоагресія у спробі відновити контроль над своїм життям. 

 

Яна: Тому всі батьки повинні дбати про ментальне здоров’я своїх дітей. Час знайомитись зі своїми дітьми: подивіться, що вони малюють, прислухайтесь, що говорять. Діти можуть не до кінця розуміти свій стан. Як події навколо інтерпретує дитяча психіка - це загадка. Тому діти чутливі до ПТСР, це група ризику. Говоріть з ними про безпеку і відновлення - їм важливо це чути. 

 

Олексій: Залежно від віку і від того, як і що сприймає дитина, говоріть словами про складні моменти і запитання, які в неї виникають. Зараз про лікування ПТСР не може йти мови, бо чинник продовжується, війна досі триває. 

 

Яна: Якщо ви розумієте, що у вас ПТСР, звертайтеся до спеціалістів. Бо самому собі можна часом нашкодити. 

 

Олексій: Дуже важливо зрозуміти, що відбувається з вашою психікою. Сам факт усвідомлення полегшує перебіг ПТСР. Дуже добре також працюють аутогенні тренування за Шульцом. Це свого роду медитативні техніки про сприйняття нашого тіла, які мають високу ефективність при ПТСР. Вони допомагають прийти до тями в плані нервової напруги. Якщо користуватися цим інструментом систематично, то вдасться подолати гострі симптоми ПТСР на деякий час. 

 

Яна: Які ще методи існують? 

 

Олексій: Це номер один, якщо це самодопомога. 

 

Яна: А якщо працювати із фахівцем?

 

Олексій: Я працюю із технікою EMDR (метод лікування наслідків травми, десенсибілізація та репоцесуалізація рухами очей), яка є високоефективною у цій проблематиці. Крім цього, використовую когнітивно-поведінкову терапію, де ми працюємо із усвідомленням проблеми і відчуттям контролю над життям, безпеки через маленькі дії, психоедукація, аутогенні тренування за Шульцом. 

 

Яна: Крайній метод дозволяє зняти стрес, перепрошивши подію, але не заглиблюючись в неї. 

 

Олексій: Чим ширший наш світогляд, чим більше ми знаємо про психіку людини, тим легше нам буде проходити будь-які складнощі.